Комплексне концентроване добриво для позакореневого підживлення соняшнику, озимого та ярого ріпаку, сафлору.
ЕКОЛАЙН Комплексні Олійний (Хелати):
- Містить набір макро- та мікроелементів, необхідних для живлення олійних культур у критичні періоди розвитку
- Mg, Zn, Mn, Fe, Cu входять до складу добрива у формі 100% хелату ЕДТА
- Містить сірку в кількості, що сприяє ефективному використанню азоту
- Підвищує стійкість рослин до несприятливих факторів навколишнього середовища
- Підвищує коефіцієнти використання фосфору, калію, кальцію, магнію та мікроелементів з ґрунту і добрив
- Забезпечує нормальний ріст та розвиток культур для реалізації генетичного потенціалу продуктивності
- Покращує якість врожаю
ДОЗИ ТА ПЕРІОДИ ПІДЖИВЛЕННЯ КУЛЬТУР
| Культури |
Період підживлення |
Доза, л/га |
| Ріпак озимий та ярий |
Бутонізація |
2,0 - 3,0 |
| Соняшник |
Утворення кошика |
1,5 - 2,0 |
| Сафлор |
Перед цвітінням |
1,0 - 1,5 |
Особливості мінерального живлення олійних культур
Олійні культури, за винятком сафлору, який є відносно новою культурою в Україні, дуже вимогливі до умов мінерального живлення. З макроелементів - це азот, фосфор, калій, магній, сірка. З мікроелементів особливо необхідні - бор, марганець, цинк, молібден, залізо. За науковими даними, на формування 1 т насіння ріпаку потрібно 50-70 кг азоту (N), 25-30 кг фосфору (P 2 O 5 ), 40-70 кг калію (K2O), 40-70 кг кальцію (СаО), 7-12 кг магнію (MgO), 20-40 кг сірки (S), 80-120 г. бору (В), 400-550 г. марганцю (Mn), 130-170 г. цинку (Zn), 4-6 г. молібдену (Мо).
Нестача бору в осінній період призупиняє ріст і розвиток кореневої системи озимого ріпаку, точки росту, знижує накопичення цукрів та інших високоенергетичних речовин, їх транспортування до кореневої шийки та погіршує морозо та зимостійкість рослини й перезимівлю в цілому і, як наслідок, зниження продуктивності.
У формуванні врожаю ріпаку важливе значення має забезпечення рослин макро- та мікроелементами в період від бутонізації до початку дозрівання насіння. Саме від збалансованого живлення мікроелементами залежить виповненість стручків, а отже рівень врожаю.
У живленні соняшнику умовно виділяють три періоди:
- Перший - від появи сходів до формування кошика, коли рослини помірно засвоюють азот і калій та посилено фосфор;
- Другий - від початку формування кошика до початку цвітіння, коли рослини посилено засвоюють усі елементи живлення;
- Третій - від початку цвітіння до початку наливання сім'янок і достигання, коли рослини знову помірно засвоюють азот і фосфор та посилено калій.
Бор і мідь підвищують вміст олії, цинк – фосфоліпідів та органічних кислот. Крім того, бор значно знижує ураженість соняшнику білою гниллю та іншими захворюваннями, що сприяє збереженню і підвищенню якості врожаю.
Також соняшник дуже чутливий до дефіциту сірки та марганцю. Ці елементи мають безпосередній вплив на засвоєння рослинами азоту, продуктивності фотосинтезу. Підживлення рослин позакоренево в період формування насіння забезпечує підвищення врожаю насіння і вмісту в ньому олії.
